Багате історичне минуле Ізяславщини, яка розташована  на території півночі Хмельницької області, відображено в її  символах – гербі та прапорі, на яких зображено: срібний хрест на червоному полі, у зеленій главі – три золоті княжі корони з червоним підкладом. У символах використано мотив з історичного герба Ізяслава – три княжі корони. Хрест підкреслює приналежність Ізяславщини до історичної Волині. У великому гербі вінок з дубового листя є символом міцності й незламності, а колоски – багатства й добробуту. Ізяславщина розташована у межах Волинської височини. За даними археологічних досліджень перші поселення на території сучасного Ізяслава існували з часів пізнього палеоліту.

  Старовинне місто Ізяслав  розташоване на берегах трьох річок у північній частині області, засноване в кінці ХІ століття  князем Ізяславом Мстиславовичем як  важливий стратегічний пункт на торговому шляху між містами Шумськ та Полонне. Воно до наших днів зберегло подих сивої давнини у чудових пам’ятках архітектури: таких як замок князів Ізяславських (XV ст.), Костел Іоанна Хрестителя (XVI ст.), Монастирський комплекс ордену св. Бернарда (XVII ст.),  палацовий комплекс князів Сангушків (  XVIII ст.), торгівельний будинок ( XIX ст.). В селах Велика Радогощ та Мала Радогощ збереглися дерев’яні церкви  XVIII ст. Цими пам’ятками та багатьма іншими, у свій час милувалися гетьман України Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Михайло Коцюбинський. І в наш час ці архітектурні споруди разом із залишками давньоруського городища (XIII ст.) в селі Михнів та іншими історичними місцями створюють гордість нашого краю.

  Гордиться Ізяславщина і своїми земляками. На території  Ізяславщини народились і отримали  путівку в життя такі визначні постаті України, як народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Василь Іванович Зінкевич із села Васьківці; письменник, член Спілки письменників України Василь Іванович Кравчук з села Кіндратка; колишній міністр транспорту та зв’язку  України, Герой України Георгій Миколайович Кірпа з села Клубівка; двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат України двох скликань,  заслужений працівник сільського господарства України, почесний академік Української академії аграрних наук Плютинський Володимир Антонович з села Борисів; Герой Радянського Союзу, воїн-інтернаціоналіст Онищук Олег Петрович з села Путринці; професор, почесний ректор Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету Анатолій Олексійович Копилов з м. Ізяслава, колишній начальник Київського військового ліцею, генерал-лейтенант Леонід Васильович Кравчук з села Припутні; футболіст Дмитро Чигринський та багато інших.

  Саме на території Ізяславщини 1556 року архімандритом Григорієм  та переписувачем Михайлом Василевичем розпочато роботу над перекладом Четвероєвангеліє з церковнослов’янської мови на староукраїнську мову, якою тоді розмовляли. Дана книга відома сьогодні  як українська першокнига – Двірецько-Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають  Президенти України.  

  Вивчення історії  Ізяслава продовжується багатьма істориками,  археологами,  краєзнавцями в наступні роки минулого і теперішнього століття.